Світлиця

Архив автора

У соцмережах з’явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства. Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Ці кити можуть літати, і цим, можливо, пояснюється те, що даний вид ссавців — один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям зводять рахунки з життям.

Тому у всіх шанувальників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами. Нелюди, що організували цю систему, працюють наступним чином. Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтв або заподіяння болю. Читати повністю »

1. У поезії «Теплота родинного інтиму» С.Чернілевський згадує про: (0,5б)

А. Своє дитинство.  Б. Шкільні роки.   В. Перше кохання. Г. Канікули у бабусі.

2. Який художній засіб використано С.Чернілевським у рядку «Перекотилось літо за село» в поезії «Забула внучка в баби черевички»? (0,5б)

А. Порівняння.  Б. Епітет.  В.  Метафору.     Г. Гіперболу  Читати повністю »

1. Вкажіть псевдонім Леоніда Глібова:

А. Дідусь Тенор.   Б. Дядько Кенар.   В. Дідусь Кенир.  Г. Батько Кенир.

2. Загадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерами кожного рядка.

А. Приказка.  Б. Загадка.  В.Акровірш.   Г. Акролітопис.

3. Як називається оповідання, у якому розповідь велася за роками?

Читати повністю »

1. Представниками української поезії кінця XX – початку XXI століття є всі вказані поети, КРІМ

А Володимира Сосюри  Б Василя Герасим’юка

В Івана Малковича    Г Ігоря Павлюка

2. 2.Біблійні мотиви наявні в поезії

Читати повністю »

У КОЖНОЇ ПРОБЛЕМИ Є РОЗВ’ЯЗАННЯ!

Чи замислювався ти над тим, чому в кожного майстра є безліч різних інструментів, але він обирає лише один для кожної конкретної роботи?

Ось так і в житті: одного рішення на всі випадки не буває…

СЛОВА ОЗНАЧАЮТЬ БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО НАБІР ЛІТЕР! Читати повністю »

СКАЧАТИ МОЖНА ВНИЗУ СТОРІНКИ

Мета:

• ознайомити учнів із життям і творчістю сучасної української письменниці Марини Павленко;
• розвивати навички аналізу художнього твору, вміння висловлювати свої думки;
• залучати учнів до читання сучасної дитячої літератури;
• виховувати любов до прекрасного, порядність, уміння розрізняти добро і зло, бачити красу навколишнього світу, любов до природи.

Обладнання: мультимедійна презентація, фотографії письменниці, книги, ілюстрації школярів.

Методи, прийоми та форми роботи: «Незакінчене речення», «Впізнай героя», «Мозковий штурм», «Влови деталь», Асоціативний кущ, «Коло думок», «Мікрофон».

Тип уроку: урок позакласного читання.

Хід уроку Читати повністю »

Духівництво і духовенство

Із двох слів духівництво й духовенство більше відповідає фонетико-граматичній будові нашої мови духівництво, про що свідчить, зокрема, і його словотворче гніздо, до якого належать духівник (священик, якому хтось постійно спові­дується), духівниця (заповіт про спадщину). Духовенство такого гнізда не має. Напр.: «Об’єктом особливої ненависті більшовицького режиму було патріотично налаштоване українське духівництво» (газ.); «Та як ти міг подумати, проклятий, Що я, чернець і княжий духівник, З тобою буду чаші вихиляти?» (І. Кочерга); «Піклуючись за майбутню господарську долю синів, рідний батько перед самісінькою копанкою словесну духівницю дав» (О. Ковінька).

Дощовий і дощовитий

Мовці не завжди чітко розрізняють функції прикмет­ників дощовий і дощовитий. Дощовий є відносним прикмет­ником до слова дощ, російський відповідник його — дождевой. Напр.: «Потроху западає тиша, тільки шумить і вирує в яру дощовий потік» (Ю. Яновський). Дощовитий (російський відповідник дождливый) означає «багатий на дощі»: «Літо цього року було дощовите» (М. Стельмах). Тож закономірні словосполучення: дощова вода, дощові краплини, дощові хмари, але дощовитий день, дощовита осінь, дощовита погода.

Дивний і дивовижний

Важко здивувати когось знанням мов. Багато людей володіє, крім рідної, ще однією, двома, трьома та більшою кількістю чужих мов. Як правило, це буває в країнах чи регіонах, де поруч живуть люди різних національностей (Закарпаття, Кавказ, Поволжя). Є поліглоти (у перекладі з грецької це слово означає «багатомовці»), що знають кілька десятків мов і більше. Проте знання мови — понят­тя досить відносне. Навіть рідну мову треба вивчати ціле життя, бо навчитися спілкуватися якоюсь мовою ще не означає опанувати все її багатство. Показником доскона­лого володіння мовою є вміння орієнтуватися в її лексичних тонкощах. Читати повністю »

Данець, данка, данський, а не датчанин, датчанка, датський

Є в нашій мові усталена недоречність у галузі оно­мастики: замість закономірного етноніма данці, що виводиться (як і в більшості слов’янських мов) безпосе­редньо від назви Данія (пор. норвежці, норвежець, норвеж­ка, норвезький від Норвегія), в роки прискореного набли­ження української мови до російської запанувала непри­родна форма датчани (датчанин, датчанка, датський), запозичена з російської мови, де її походження не цілком з’ясоване. Вигнані колись з усіх сфер життя слова данець, данка, данський поволі повертаються на сторінки лінгвіс­тичних праць. Їх уже знову зафіксував «Орфографічний словник української мови» (К., 1975. С. 164—165). Варто повернути ці слова й на сторінки газет і журналів, у радіо-й телепередачі, в художні та наукові твори.

Гречанка (турчанка, німка) чи грекиня (туркеня, німкеня)

Від етнонімів грек, німець, турок в українській мові є паралельні утворення для називання жінок: грекиня — гречанка, німкеня — німка, туркеня — турчанка. У засобах масової інформації переважають форми на -ка. Коли свого часу до Києва прибув прем’єр-міністр Греції, всі газети повідомляли, що тодішній український прем’єр В. Фокін «мав бабусю гречанку». Проте давнішу традицію в нашій мові мають форми на -еня (-иня): «Пасажирів мало: в 1-му класі ні одного, в 2-му, окрім мене, ще одна молоденька грекиня та двоє росіян» (Леся Українка); «Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню» (П. Куліш). У словнику за редакцією Б. Грінченка з утворень на -ка є лише німка як другорядний варіант до німкеня; гречанки й турчанки немає. Виходить, нам теж треба віддавати перевагу пито­мим українським формам грекиня, німкеня, туркеня. Читати повністю »

Військовий і воєнний

Ці однокореневі слова в сучасній українській мові мають досить виразну значеннєву відмінність: «Створивши збройні сили для самопорятунку нації, український народ використовував свою військову могутність лише для захис­ту України» (газ.); «Відчинилися блискучі дверцята, ви­йшов якийсь незнайомий військовий» (А. Дімаров); «Пер­ший раз Високий замок здобув 1648 року Максим Кривоніс. Богдан Хмельницький, що тоді облягав Львів, не думав добувати міста й не вів проти нього майже ніяких воєнних операцій» (І. Крип’якевич). Читати повністю »