Світлиця

Архив автора

Вересень — рум’янець року.

Вересень без перевесла.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень весіллями багатий.

Вересень каже: «Посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх».

Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

Вересень лінивцем буває — руки в кишені всаджає.

Вереско вхопив чересло.

Верещить вересень, що вже осінь. Читати повністю »

Андрія Страгилата (1 вересня). За повір’ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.

Тадея (3). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

Боголіпа (4). Повинні з’явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту.

Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло.

Мало павутиння — до сухої осені. Читати повністю »

Вересневий час — сім погод у нас

У кожного місяця є свої «іменні» дні. З ними пов’язані ті чи ті конкретні реалії або події. Для першого осіннього місяця найвизначнішим, очевидно, є день Семена. До 14 вересня селяни поспішали повністю обсіятись озиминою. «Хто не посіяв до Семена,— мовить прислів’я,— в того життя буде злиденне». З цього дня, власне, починає свій відлік і так зване «молоде» бабине літо, яке триває до 21 вересня.

З Семеновим днем пов’язаний також обряд «женити комина» або «запалювати посвіт». Оскільки про це піде мова в окремому розділі, то я не зупинятимуся детально, лише наголошу, що слово «посвіт» походить од досвітків чи посвітків — молодіжних зібрань, котрі починалися від Семенового дня. Відтак вересень започатковує не тільки осінь, але й сукупну обрядову систему громадського дозвілля й відпочинку. Читати повністю »

Одвічно так велося: життя хлібороба, його статки й добробут залежали від урожаю. Якщо щедрилася нива, то в родині була злагода й дзвеніла пісня, а коли випадав «морний рік» — сім’ю обсідали злигодні й безпросвітки.’Від того й увійшло в повсякденний обіг крилате: «Як вродиться жито, то будемо жити»; а якщо хотіли побажати одне одному найщедрішого напуття, то неодмінно приповідковували: «Щоб вам жито родило!»

У цих мудрих народних пприслів’ях-побажаннях закладено не тільки поетичний світогляд, але й глибинні пласти побутового співжиття, одвічний його колообіг. Справді-бо, ввесь хліборобський агрокалендар просякнутий поетичними звертаннями до годувальниці-ниви, сивих воликів, золотого плужечка, ваговитого колосся, зерноповних засіків. У переважній більшості пісенних та словесних текстів, присвячених хліборобському ремеслу, тема праці посідає уосібне місце. Особливо це стосується зажинків та обжинків. Читати повністю »

Грозовий серпень—на довгу й теплу осінь.

Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться на дощ.

Якщо вранці трава суха—з обіду захмариться.

Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.

Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і продовжують літати в пате — дощу не буде. Читати повністю »

Мокрими (Ісергіня). За цим днем прогнозували, якою буде осінь.

Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні — дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені.

Дощовий день також застерігав: наступного року, вродять жита, але літо буде мокрим.

Іллі (2). Це свято вельми пошанівне і пов’язане з аграрною магією. Праобразом Іллі є дайбозький Перун як покровитель грому та блискавок. На Херсонщині’ його називали «громовим святом», або «святом грому». В цей день Намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім, люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці». Читати повністю »

Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Відтак із серпнем — вінцем року — люди пов’язували свої найсок- ровенніші надії.

Але одна справа — виростити врожай, а інша — вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в народі казали: «Один, серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання і до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів’ї, «Серпень втоми не знає — все збирає, припасає».

Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». До таких належали більш чи менш значущі свята, котрими й регулювали працю з відпочинком. Лише для серпня народно-обрядова структура їх майже не передбачала. Традиційний агрокалендар свідомо зробив виняток місяцеві жнив. Для цієї пори року існувало золоте правило, що опредметнилось у народному прислів’ї: «У хліба коррткі ноги,— як утече, то й довгими не наздоженеш!» Читати повністю »

Тема. Морально-етичні проблеми в казці Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети
Мета:

• навчальна: продовжити знайомити учнів з творчістю дитячої письменниці, зі змістом повісті-казки; поглибити вміння учнів характеризувати героїв та їхні вчинки, визначати морально-етичні проблеми твору; формувати вміння  аналізувати вчинки інших та власні;
• розвивальна: розвивати вміння робити висновки;
• виховна: виховувати прагнення доводити усі розпочаті справи до кінця; сприяти вихованню позитивних рис характеру, прагнення робити добро.

                                                                       Перебіг  уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка д/з.

Заповнити таблицю Читати повністю »

МЕТА:              розвивати стійкі читацькі інтереси п’ятикласників, їх творчі здібності,  уміння   аналізувати й порівнювати поведінку героїв, робити висновки;

використовуючи матеріали повісті, формувати навички практичного  застосування набутих знань із літератури, мови, історії України, народознавства, географії  у повсякденному житті; активізувати пізнавальну діяльність учнів;сприяти вихованню національної свідомості, патріотичних почуттів, поваги до героїчного минулого нашого народу.

Учитель.   

Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати над повістю  Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти  і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Незавжди те, над чим варто задуматися,  привертає нашу увагу під час читання художнього твору. Тому сьогодні ми спробуємо зануритися в ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка. Зірка Захаріївна стверджує, що література повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо. Читати повністю »

О.Олесь, Зірка Мензатюк, С. Васильченко., Т. Шевченко

1. Яке справжнє прізвище Олександра Олеся?

а) Липа;    б) Ольжич;   в) Глібов;  г) Кандиба.

2. Чий це портрет («Микита Кожум´яка» О.Олеся)?

… Чулий, добрий,

І розумний, і хоробрий,

І всіх любить нас, либонь,

А зачепиш – як огонь!

а) князя; б) Микити; в) змія; г) старого Кожум’яки. Читати повністю »

Мета:  продовжити роботу над казкою, вчити виразно читати, визначати незвичайне у змісті та символіку образів; пояснити своєрідність композиції та особливості мови твору; розвивати уміння формулювати і вільно висловлювати свої думки, уявляти ситуацію; виховувати почуття відповідальності за власні вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.

Епіграф.

Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.    Народна творчість

Хід уроку

І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Зачитування учнями виписаних із казки елементів незвичайного.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу Читати повністю »

Календарний рік у традиціях та обрядах. Літо / К. І. Приходченко. — Х. : Вид. група «Основа», 2015. — 174, [2] с. — (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу» ; Вип. 6 (139)).

Посібник містить інформацію про календарні свята літнього циклу на щодень. У виданні репрезентовано відомості про змістове наповнення цих свят і їхню реалізацію в традиціях та обрядах. Матеріали можуть бути використані в начально-виховному процесі з метою популяризації українознавчого складника. Для вчителів‑словесників, студентів філологічних факультетів, абітурієнтів, учнів.

Передмова  3
Червень  6
1 червня — Леонтія. Всесвітній День захисту дітей  7
2 червня — Фалалея (Талагія)  7
3 червня — Костянтина та Олени  8 Читати повністю »