Світлиця

Архив рубрики «Говоримо українською…»

Урок 10. Гроші  Читати повністю »

Урок 9. Коли рахуємо, коли гадаємо і коли ворожимо. Читати повністю »

Урок 8. Закінчення -у, -ю, -а, -я в іменниках ч.р.  Читати повністю »

Урок 7. Уживаємо ліки після їди чи після їжї?  Читати повністю »

Урок 6. На виплат і На протязі.  Читати повністю »

Урок 5. Правильно називаємо час.  Читати повністю »

Урок 4. Заставляти і Примушувати Читати повністю »

Урок 3. Відкривати і Закривати Читати повністю »

Урок 2. Прийменники «в» і «на» Читати повністю »

Урок 1. Префікс най-

Читати повністю »

Духівництво і духовенство

Із двох слів духівництво й духовенство більше відповідає фонетико-граматичній будові нашої мови духівництво, про що свідчить, зокрема, і його словотворче гніздо, до якого належать духівник (священик, якому хтось постійно спові­дується), духівниця (заповіт про спадщину). Духовенство такого гнізда не має. Напр.: «Об’єктом особливої ненависті більшовицького режиму було патріотично налаштоване українське духівництво» (газ.); «Та як ти міг подумати, проклятий, Що я, чернець і княжий духівник, З тобою буду чаші вихиляти?» (І. Кочерга); «Піклуючись за майбутню господарську долю синів, рідний батько перед самісінькою копанкою словесну духівницю дав» (О. Ковінька).

Дощовий і дощовитий

Мовці не завжди чітко розрізняють функції прикмет­ників дощовий і дощовитий. Дощовий є відносним прикмет­ником до слова дощ, російський відповідник його — дождевой. Напр.: «Потроху западає тиша, тільки шумить і вирує в яру дощовий потік» (Ю. Яновський). Дощовитий (російський відповідник дождливый) означає «багатий на дощі»: «Літо цього року було дощовите» (М. Стельмах). Тож закономірні словосполучення: дощова вода, дощові краплини, дощові хмари, але дощовитий день, дощовита осінь, дощовита погода.