Рідні Суми (есе)
Говорять, що місце народження та батьків не обирають. Це ті святині, які даровані нам незбагненною і величною Долею.
Саме у Сумах одного теплого літного вечора я з’явилась у цей дивовижний світ, голосним плачем заявивши про своє право жити. Скільки доріг пройдено за цей час, скільки змін відбулося в історії рідного міста та в моєму житті!
Мальовничі твої краєвиди, рідні Суми, де минуло моє дитинство! Стираються у пам’яті часу ті стежини, які водили мене стільки років до школи. Старі й самотні стали дерева у тому дворі, де я народилася, навчилася говорити, робила перші несміливі кроки. Ось із цією берізкою я віталася, ідучи ранком до школи! А тепер вона гордовито красується своєю стрункою вродою, а я зі щемом у серці жену непрохані сльози жалю за минулим безтурботним дитинством. Тепер я сама вже двічі мама, але і досі не втратила здатності розмовляти з деревами, тільки роблю це потай і все частіше в думках…
Моє рідне місто! Дивлюсь на тебе і розумію, що стала безнадійно сентиментальною, бо сумую за пройденим часом. Дивлюсь на тебе і розумію, що моє дитинство минуло назавжди…
Чи квітуєш духмяними деревами весняної пори, чи засніженими сріблястими гілочками заглядаєш у морозно — візерунчаті вікна, чи повноводними берегами мальовничого літнього Псла вабиш до себе, чи золотисто — багряним листопадом лягаєш до ніг — будь-якої пори, моє рідне місто, ти милуєш око, хвилюєш небайдужу душу….
Все йде, все минає… А чомусь краса міста (на відміну від людської!) не тьмяніє з часом, не марніє від щоденних турбот, не вимивається осінніми негодами, не руйнується безжальними вітрами…
Час невблаганно минає, на все накладаючи свій суворий відбиток. Дорослішають думки і вчинки, тільки рідні Суми квітнуть, змінюються, дивують новими успіхами й досягненнями, випускають з турботливих батьківських рук все нові й нові покоління сумчан, з материнським хвилюванням спостерігаючи їхні злети й падіння…
А скільки ще їх, славетних твоїх мешканців, виросте, щоб прославляти і розбудовувати свої Суми! Зростай і квітни, моє рідне місто!