Світлиця

Вправа 1.

Переписати. В кожному з речень підкреслити граматичні основи.  Обгрунтувати вживання тире.

Дунув вітер понад ставом – і сліду не стало. (Т.Шевченко.) Дмухнув вітрець – і мрії ті пропали. (І.Франко.) Хитнув нежданий вітер верховіття – і падає на землю пташеня. (П.Перебийніс.) Вдарю я по хвилі золотим веслом – й зашумлять похилі верби над піском. (В.Сосюра.) А пройдуть весни – і гаряче літо похилить  кленів ковану красу. (А.Малишко.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. (В.Сосюра.) Ще хвилина —  і з жита заманячила дівоча постать. (Панас Мирний.) Волошки стоять на вікні – і дихає в хаті поле. (Т.Севернюк.) Станеш —  і тиша  теж зупиниться, повернеться до тебе й стоятиме поруч настороженою, чутливою сарною. (Є.Гуцало.) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Приходить пісня – і душа захмарена усе на світі може зрозуміти. (П.Перебийніс.)  Я усміхнусь – і все навкруг сміється. Співаю – і назустріч пісня ллється. (О.Довгий.) Збери шляхи мої – і встане даль. Річки з’єднай – і встане синє море. (А.Малишко.) Минає усе – і ніщо не мина. (Г.Коваль.)  Ударив дятел міцно по корі, ще раз ударив – і луна горою  пішла, пішла… (В.Грінчак.)           

Вправа 2.

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Позначити в реченнях пунктограму “тире між частинами складносурядного речення”.

Буде держава  і будемо визнані. (І.Малюта.) Людина я  і день такий новий обов’язок святий мій наближати. (М.Вінграновський.) Приходить пісня  і  душа захмарена усе на світі може зрозуміти. (П.Перебийніс.) І я страждав  й мені навкруг страждали. І я співав  й мені навкруг співали. (М.Вінграновський.) Пісень немає і мене нема. (Л.Костенко.) Людино дорога підступить самотина  і наче мати враз у душу зазирне… (С.Йовенко.) Розвішала у саду матінка рушники  і пташки звеселіли. (Д.Чередниченко.) Роса  на мене впала  а я собі хмелію. (А.Рембо, переклад В.Стуса.)
Вправа 3.

Записати під диктовку.  Позначити в реченнях пунктограму “тире між частинами складносурядного речення”. Написане звірити з надрукованим.

І. Віддощила розлука – і я знов з тобою, моя Україно. (М.Фішбейн.) Вивчай – і шлях розвесниться до мови української. (Д.Білоус.) Вилив душу в пісні український народ – і живе наш народ у співучому слові. (В.Василашко.) Почую мелодію вічну, єдину – і в горлі клубок залоскоче. (П.Перебийніс.) Шукайте в праці й злагоді спасіння – і вас Господь благословить навік. (О.Ковальчук.)  Рясніє цвітом кущ – і все яснішає. (В.Василашко.) А голос стих – і стало все похмурим. (М.Гурець.) Вона сміється – і навкруг мов сонечко сія. Вона засмітиться – й немов і сонце примерка. (Б.Грінченко.) Торкнешся хвіртки – і заплаче  в тобі дитяче щось, дитяче. (Л.Талалай.) Старий схилився тихо – і нараз на вії  чистий затремтів алмаз. (М.Рильський.)

ІІ. Почалася у сонця безсонниця – і подовшали раптом дні. (В.Симоненко.) Мине холодна ніч – і сонце на світанку  повернеться назад. (Л.Воловець.) Сонце, сідаючи, косими парусами обдає ті лани – і горять вони всякими кольорами, миготять зверху золотим блиском. (Панас Мирний.) Хитнув нещадний вітер верховіття – і падає  на землю пташеня. (П.Перебийніс.) Ненавмисне я зачепив рукою лозинку – й шепіт урвався. (Є.Гуцало.) Там окунь заплямкає по-хижому – і рибки розсиплються сріблястим водограєм, тікаючи від нього. Враз поплавець  затанцював зненацька – і вся душа  напружилась рибацька. (М.Рильський.) Ще один такий день і – вода здійме ту кригу угору. (Панас Мирний.)