Світлиця

Ще в глибоку давнину людина намагалася пізнати навколишній світ і з’ясувати своє місце в ньому. Про це свідчать наскельні малюнки, орнаменти на керамічних виробах, оздоблення стародавніх храмів, обрядові ритуальні пісні. Людина, застосовуючи різні художні засоби, намагалася відтворювати життя в різних формах, що спричинило появу таких
галузей мистецтва, як література, музика, живопис, скульптура, архітектура, хореографія, театр, кіно тощо. Це образний спосіб моделювання дійсності.
Література (від лат. Lit(t)eratura — буквене письмо, освіта, наука, lit(t)era — буква) — один із видів мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність; сприймання світу у словесних образах.       Мистецтво літератури відзначається універсальністю, бо поєднує в собі особливості різних видів мистецтва. Література може розмежовуватися за змістом: художня, філософська, наукова, технічна тощо.
Мета письменника, на думку Й.В. Гете, «оволодіти всім світом і знайти йому вираження».
Наука про літературу — літературознавство — вивчає сутність і своєрідність літератури, її походження, значення і закономірності розвитку, а також методи вивчення літературного
процесу, творчості письменників і окремих творів. Літературознавство складається з теорії, історії літератури, літературної критики.
У мистецтві навколишній світ постає в художніх образах.
Художній образ — узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина, природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою
уявою художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного.
Класифікація образів за об’єктом змалювання
Образи-персонажі (наприклад, Мавка, Лукаш (Леся Українка «Лісова пісня»))
образи-пейзажі (поле (М. Коцюбинський «Intermezzo»))
образи-предмети (груша (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»))
образи-емоції (моя втома (М. Коцюбинський «Intermezzo»))
образи-поняття (ганьба, честь, обов’язок тощо)
образи-події (розгортання конфліктів у творі)
Класифікація образів за способом творення й сприймання
~ зорові
— слухові
— дотикові
— смакові
— запахові
Образ автора — змодельоване письменником уявлення про себе (може виступати в кількох образах).
Шляхи виявлення авторського образу:
— звернення до героїв і читачів;
— ліричні, філософські, публіцистичні відступи;
— пряма авторська характеристика персонажів;
— підтекст;
— тон зображення, авторська інтонація.
Художня деталь різновид художнього образу, конкретна подробиця змальованого у творі явища, що підкреслює, розкриває його сутність, набуває смислового й естетичного
значення.
Класифікація за значенням:
— символічні
— деталі-штрихи
Класифікація за об’єктом творення:
— сюжетні
— портретні
— речові
— пейзажні
— інтер’єрні
— екстер’єрні
Класифікація за частотою використання
— наскрізні
— одномоментні