Із джерел фразеології. Водою не розіллєш.
У процесі мовною розвитку значення окремих слів інколи змінюються до прямої протилежності, причому ці вторинні значення можуть функціонувати або паралельно зі своїми семантичними прототипами, як-от: пригостити — «виявити гостинність» і «вдарити»; честити — «виявляти шану, почесті» і «лаяти когось за щось»,— або заступають їх повністю, отже, починають вживатися тільки з новими, протилежними значеннями. Наприклад: безцінний — «дорогий», а раніше також і «дешевий» (пор.: [віддати] за безцінь — «дуже дешево, майже дарма»).
Явище суміщення двох протилежних значень в одному «слові відоме під назвою енантіосемії. Однією з його причин є й те, що велика кількість слів може бути вживана в широкому або вузькому смислі, з відтінком пестливості, іронії або образи, в прямому значенні або метафорично.
Подібні зміни властиві й фразеології. Вони зумовлені насамперед природою почуттів, здатних по-різному забарвлювати ті ж самі або близькі уявлення залежно від настанови *, оскільки сфера фразеології — переважно емоційна сфера.
Енантіосемії завдячують сучасні значення фразеологізмів водою не розіллєш, не розлий вода; скатертю (скатертиною, скатеркою) дорога (доріжка)!; честь мундира. Помітні наслідки енантіосемії і в новій семантиці крилатого вислову незлим тихим словом.
Водою не розіллєш — так говорять про людей дружних, нерозлучних: «Максим Перепелиця та Алі Таскиров стали друзями — водою не розіллєш» (І. Стаднкж); «Хлопці були дружні… Про них так і казали… «Не розлий вода» (М. Білкун).
Фразеологізми хоч водою розливай — «затятий, упертий (про бійку, сварку)», холодною водою облити (обдати) — «вгамувати чийсь запал» указують на шлях розвитку значення аналізованих виразів. Автори одного з останніх етимологічних словників фразеології зазначають, що колись існував звичай розливати водою биків, які билися, бо на інші засоби вони не реагували. Так само робили іноді і з людьми. У романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» читаємо: «Онисько і собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися. Якби люди не розлили, то, може б, обидва без голови осталися на батьківськім дворі».
Отже, поєднання, близькість, зв’язок двох людей або тварин під час бійки стали образною основою нових висловів, протилежного значення — водою не розіллєш, не розлий вода.