Світлиця

***

Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.

Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів,
О, весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів?

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знову й знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.

Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Ті вічним сном в могилах сплять.

***

Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь.
Залився болем, плачем, жалем.

Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.

Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.
Залізні круки вилітають з хмари.
Горить Вкраїна з чотирьох сторін
І  на чужинців просить з неба кари.

Вкраїну хоч із краю в край сходи
Усі роздоли, всі її простори,-
Навряд чи знайдеться десь двір, куди
Не внадилося б  ненависне горе.
Ми пам’ятаєм, хто   в лиху добу
В броні важкій віддав останні сили
Ми зараз квіти і терпку журбу
Приносим  на засмучені могили.

***

Біля братської могили тихо стоїмо,
І спогад приходить, мов тихе зітхання,
Пливе, наче вічність, здобута в бою
Хвилина мовчання.

Натягнуті нерви, немов тятива.
Пронизує пам’ять скорбота прощання,
І сумно згасає, і тяжко сплива
Хвилина мовчання.

І подвиги мужні, і дружнє плече,
І роки надій, перемог , сподівання,
І серце сльозою нараз опече
Хвилина мовчання.

***

Ми свято шануємо пам’ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

Вони у бронзі й камені звелись,
Летять роки і хмари понад ними.
Все менше тих, хто бачив їх колись,
Все менше тих, хто бачив їх живими.

***

До обеліска я в задумі стану,
До сивини своєї на путі.
Скажу «спасибі» тихо ветерану,
Що вдруге народив мене в житті.
На картах не знайти мої дороги –
Мій бойовий, мій босоногий шлях.
За вбитим батьком йшов до перемоги
Траншеями по спалених полях.
Сльоза зорі стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти людські і сни.
Сьогодні треба поклонитися всім низько,
Усім хто не прийшов з війни!

***

У тиші урочистій до Пам’яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється наша Вітчизна.
Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покорив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.

***

Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі!
Бажаєм всім любові, щастя, миру
На нашій рідній і святій землі!

Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Перемоги – це найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть!

 

***

Вічна слава солдату-герою
І солдатові без нагород —
Хто загинув хоробрим у бою,
Захищаючи рідний народ.
Вічна слава бійцю рядовому,
Як і маршалу слава оця,
Хто поліг біля отчого дому
Смертю мужності, смертю бійця.
Скільки їх полягло серед бою!
І однаково боляче нам,
Бо в бійців рядових і героїв
Смерть оцінена рівно — життя!

 

***

Життя торжествує в новім поколінні,
Та болі минулі – довіку нетлінні.
З граніту волає грізно і люто:
«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

Вічний вогонь палає,
Дзвонить у далі століть.
Вічний вогонь закликає:
«Щастя живих бережіть!»

Вічний вогонь клекоче.
«Люди! Не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати і сини».

Вічний вогонь палає,
Тужать берізки над ним,
Вічний вогонь вимагає:
«Миру і щастя живим!»