Світлиця

8 клас.

        Мета: з’ясувати обставини створення циклу «В казематі»;  розкрити силу особистості поета-борця і красу поетичного слова, пройнятого філософським спокоєм і любов’ю до людей, до рідного краю, духовної стійкості й незламності, відданості формувати почуття громадянської мужності, Батьківщині й народові; розвивати вміння учнів виразно читати й аналізувати поетичні твори; розвивати критичне мислення, увагу, пам’ять; виховувати любов до рідного краю.

Хід уроку

Шевченко належить не   лише Україні-всьому  людству, хоч кожне його  слово-про Україну.     Іван Дзюба                     

Любітеся, брати мої,

Украйну любіте

І за неї безталанну

Господа моліте              Тарас Шевченко

1. Організація класу.
2. Ознайомлення учнів з темою, метою. Мотивація.

Учитель: Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду…

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля  дала йому лише по смерті-невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко-так про Великого Кобзаря писав Іван Якович Франко.

• Як ви думаєте: доброю чи злою була доля до Тараса Шевченка? (відповіді учнів)

Отже, важким і тернистим був життєвий шлях поета. Адже він прожив 47 років, із них 24-у кріпацькій неволі, 10-на засланні і лише 13 років-на волі, та й то на чужині.

• Активізація пізнавальної діяльності.

Учитель: Чому Шевченко потрапив у Петропавловську фортецю?

Чому його, вільну людину, заарештовують?

Розповідь учителя

а) про Кирило-Мефодіївське братство;

б) арешт Шевченка.

Учитель: Поет завжди мріяв повернутися в Україну, жити тут («поставлю хату і кімнату, садок-райочок насаджу»), зрештою вмерти на рідній землі: «серце холоне… як подумаю, що може мене похоронять на чужині» І раптом

«Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні».

• Як ви розумієте ці слова?

 Прослуховування поезії «Мені однаково, чи буду…»

Бесіда за запитаннями:

— Які думки не дають спокою поетовій душі? Чим вони зумовлені?

— На скільки частин можна поділити поезію?

— Яка з них важливіша? Чому?

— Чи можемо ми стверджувати, що Шевченко дещо лукавив, зазначаючи на початку твору «Мені однаково…». Відповідь обґрунтуйте.

— Чим зумовлений, на вашу думку, саме такий початок?

— Як протиставляються дві змістових частини на формування головної думки твору? Доведіть це.

— Яким настроєм пройнято вірш «Мені однаково»? Чи змінюється він у другій частині?

Чому?       — Як часто Шевченко використовує слово ОДНАКОВО?

Робота з текстом

1. Розкрийте душевні переживання поета.

• Знайдіть художні засоби у поезії (епітети, метафори, порівняння).

Учитель: так в одиночній камері центральної управи політичної поліції гіркі роздуми поета вилилися в прекрасну лірику, яка свідчить, що не злоба й ненависть, а любов жила в його серці у скрутний час випробувань. Любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних.

• Про що ж пише Шевченко у циклі «В казематі»? (почувши запах набубнявілого вишняку, згадав Україну… і на папір лягли рядки «садок вишневий коло хати…»)
• Уявіть умови написання вірша, передайте відчуття, що пережив поет у ту мить? (аналіз вірша).
• Жандарми ще не розуміли, що цей 33-річний (вік Ісуса Христа!) широкоплечий, середнього зросту чоловік із міцним, крутим підборіддям, з гострим, пронизливим, всерозуміючим поглядом темно-сірих очей уже зробив свою справу-послав у народ Слово.

автопортрет 1847 року.

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині

Не кидайте хоч ви мене

При лихій годині.

Не покинули. Думалось поетові про українську історію, в якій було чимало братовбивчих баталій.

Шевченко виявляє непохитність, нескореність.

Поет завжди мріяв повернутися в Україну, жити тут… Для Шевченка ніщо не є байдужим, але використовуючи контраст, краще пізнається істина.

Та не однаково мені…

Головна проблема української нації, яка існувала в 19 столітті, що дамоклевим мечем висіла над нею вже кілька століть, яка залишається актуальною і в наш час.

Останні рядки поезії можна назвати пророчими.

1. Підбиття підсумків уроку:

• Скажіть, як ви розумієте тривогу поета, що «злії люде» можуть приспати Україну?
• Поясніть вислів «окрадена Україна».
• Постараємося проаналізувати сучасний стан України. Чи окрадена наша земля і ким?
• Чи пророчими виявилися слова Шевченка? В чому саме?
• Як врятувати рідний край від «лукавих» людей?
• У чому ви вбачаєте свій обов’язок перед Україною?

Учитель: Палка любов до пригноблених і нестримна ненависть до експлуататорів-характерні риси «казематних» віршів Шевченка.

Дивовижно правдиве передбачення долі України, її можливих нещасть і духовних утрат.

Б. Лепкий писав: «… поет не кляне ворогів, що позбавили його волі, не лихословить їх, не кличе до кари, лиш прощає їм з великим, одиноким смутком, що «не в Украйні буду жить, людей і Господа молить»».

Пам’ять про Україну оповита в Шевченка творах цього періоду ореолом святості й палкою мрією жити в Україні «І серцем лину в темний садочок на Україну».

І. Франко писав, що Т. Шевченко був «немов великий факел з українського воску, що світиться найяснішим і найчистішим вогнем європейського поступу. Факел, що  освітлює

цілий новітній розвиток української літератури.

Шевченко, як каже Павло Зайцев, дав своєму народові річ, слова якої:

На нашій славній Україні,

На нашій-не своїй землі,-

і сьогодні ще гостро колють наше сумління,

проймають серця «всіх, хто пережив» трагедію «приспаної», «окраденої» ворогами України…

Ще раз згадаємо, яка ж тема цього вірша?

А яка ідея?

1. VI. Висновок

Тарасове серце переповнене тугою та болючими роздумами над важким становищем України.

 

Холоне серце, як згадаю,

Що не в Украйні поховають,

Що не в Украйні буду жить…

 

І батько й мати в домовині

І жалем серце запеклось,

Що нікому мене згадати…

І хай не буде воно байдужим у вас. Пам’ятайте мудрі слова Шевченка:

 

Любітеся, брати мої,

Украйну любіте

І за неї безталанну

Господа моліте.

Хто ж для нас Тарас Шевченко:

— визначний мислитель;

— співець дружби народів;

— прозаїк;

— провидець;

— художник;

— геніальний поет;

— патріот;

— геній;

— митець;

— Кобзар.

 

Які прислів’я про Шевченка ви знаєте?

• Шевченко народ захищав, а про себе забував.
• Тараса думки будуть жити віки.
• Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.
• Шевченко за народ бідував, бо з народу сам походжав.
• Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим.
• Тарасів «Кобзар»-народу великий дар.
• Цар Шевченка гноїв, та душі не зломив.
• У наш чудовий час вічно житиме Тарас.

VII Рефлексивно-оцінювальний етап

«Незакінчене речення» Після цього уроку я відчуваю… розумію… думаю…

Підбиття підсумків уроку.

VIII Домашнє завдання

1. Вивчити вірш напам’ять.
2. Написати есе на одну із тем: «Людина — господар власної долі чи виконавець «вищого повеління?»» або «Я і Шевченко про рабство.»