10 заповідей для батьків
- Не чекай, що твоє дитя буде таким, як ти або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою.
- Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той — третьому, і це необоротний закон вдячності.
- Не зганяй на дитяті свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
- Не відносься до його проблем звисока. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, йому воно важке не менше, ніж тобі, а може бути і більше, оскільки у нього немає досвіду.
- Не принижуй!
- Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — це його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
- Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для свого дитяти. Муч, якщо можеш — але не робиш. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
- Дитя — це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не лише плід плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в нім творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких зростатиме не «наш», «свій» малюк, але душа, дана на зберігання.
- Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому малюку те, чого не хотів би, щоб робили твоєму.
- Люби свою дитину будь-якою – неталановиту, неуспішну, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитя — це свято, яке поки що з тобою.
Януш Корчак