Світлиця

Записи с меткой «мікродиктанти»

АПОСТРОФ

Попід лісом, із-за старого торф’яного болота, в’єть­ся наїжджена стежечка до самого озера. Медвяний дух м’яти, зів’ялої осоки та скошеної трави приємно лоскоче груди. Розм’якла земля, в’їдливі реп’яхи, що цвяшками впивалися в одяг, не пускали до озера по­дорожніх. Озеро, мов дбайлива мати, ховало від лю­дей свої незліченні скарби. Лише загублене качине пір’я, в’юнка зграя сріблястих карасиків говорили про ті багатства, що таїло в собі водяне плесо.                Читати повністю »