Світлиця

Записи с меткой «частинами»

1. Укажіть правильне визначення виду підрядності в складнопірядному реченні з кількома підрядними. Однорідна підрядність — це
   A) підрядність, за якої перше підрядне залежить від головного речення, друге підрядне – від першого, третє – від другого і т. д.
   Б) підрядність, за якої однакові за значенням підрядні речення відносяться до якогось одного члена в головному реченні або до головного речення в цілому.
   B) підрядність, за якої кілька підрядних частин різних типів пояснюють якийсь один член головної частини або ж відносяться до різних її членів.
   Г) підрядність, для якої притаманні підпорядкування різного характеру.                        Читати повністю »

***Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Обгрунтувати вживання розділових знаків.

І. Прийшла весна весела,  верба зазеленіла, соловейко затьохкав, вишні цвітом укрилися. (Б.Грінченко.) Оксамитна святкова тиша сповивала весняну землю, в цій тиші рохлось глибоке бездонне небо, поміж його роями до самого надзем’я гнувся Чумацький Шлях. (М.Стельмах.) Красно грає весняне сонце на чистому небі; весело стрибає його довге проміння в прозорому повітрі; теплий з полудня вітер віє понад землею і допомагає сонцю у його роботі. (Панас Мирний.)  По обрію неба сірими та ліловими баранцями  побігли волохаті хмаринки; над озером зашелестів очерет;  з дерев стиха знімалися й задумливо  падали на землю сухі листочки. (С.Васильченко.) Ліси розсівають таємничі шерехи, під ногами перешіптується туман; невидимі крила качок пролопотіли над верховіттям дерев і згодом обізвалтся сплеском у лісовому озерці. (М.Стельмах.)            Читати повністю »

Вправа 1.

Переписати. В кожному з речень підкреслити граматичні основи.  Обгрунтувати вживання тире.

Дунув вітер понад ставом – і сліду не стало. (Т.Шевченко.) Дмухнув вітрець – і мрії ті пропали. (І.Франко.) Хитнув нежданий вітер верховіття – і падає на землю пташеня. (П.Перебийніс.) Вдарю я по хвилі золотим веслом – й зашумлять похилі верби над піском. (В.Сосюра.) А пройдуть весни – і гаряче літо похилить  кленів ковану красу. (А.Малишко.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. (В.Сосюра.) Ще хвилина —  і з жита заманячила дівоча постать. (Панас Мирний.) Волошки стоять на вікні – і дихає в хаті поле. (Т.Севернюк.) Станеш —  і тиша  теж зупиниться, повернеться до тебе й стоятиме поруч настороженою, чутливою сарною. (Є.Гуцало.) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Приходить пісня – і душа захмарена усе на світі може зрозуміти. (П.Перебийніс.)  Я усміхнусь – і все навкруг сміється. Співаю – і назустріч пісня ллється. (О.Довгий.) Збери шляхи мої – і встане даль. Річки з’єднай – і встане синє море. (А.Малишко.) Минає усе – і ніщо не мина. (Г.Коваль.)  Ударив дятел міцно по корі, ще раз ударив – і луна горою  пішла, пішла… (В.Грінчак.)            Читати повністю »