Світлиця

Бути компетентним читачем сьогодні – це швидко адаптовуватися в змінному контексті, ефективно комунікувати, самонавчатися, грамотно оцінюючи інформацію на різних типах носіїв (паперових/цифрових) та з різних джерел і вправно оперувати нею. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, підготовлений національним центром PISA в Україні, засвідчив, що результати 15-річних українських учнів виявилися гіршими порівняно із середніми значеннями досягнень їхніх однолітків країн   ОЕСР  (Організація економічного співробітництва та розвитку) Середній бал українських учнів із читання – 466 балів (у країни-лідера – 555, у середньому в країнах-учасницях – 487).
Базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9 % підлітків. Менше 4 % учасників проєкту досягли найвищого рівня. PISA-2018 продемонструвала, що вчительська підтримка поліпшує результати учнів у середньому на 4 бали. Особливо, якщо це діти із сімей із низьким соціально-економічним статусом. На 10 балів поліпшує результати українських учнів батьківська підтримка.
Методичні поради щодо формування читацької грамотності, як результати дослідження PISA , можна знайти за покликанням:

https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/pisa.pdf
Згідно з опитуванням компанії Research & Branding Group, близько 57% жителів України не читають книжок. Регулярно читають книжки 43% українців. Серед них 14% – майже щодня, 27% – кілька разів на тиждень, 21% – кілька разів на рік, 4% – рідше, ніж раз на рік. Жінки читають книжки помітно частіше, ніж чоловіки.
Проблема читання є національною. Але важлива місія у цьому вчителів — зацікавити школярів процесом читання.
1. Вагоме місце у роботі вчителів-філологів посідає співпраця з бібліотеками. Співпрацю словесника та бібліотекаря рекомендуємо розглядати за такими напрямами:
вивчення читацьких інтересів школярів, формування культури читання учнів, підготовка та проведення уроків позакласного читання, розвиток мовлення, організація позакласної роботи з літератури. Лише спільними зусиллями батьків, вчителів літератури та бібліотекарів можна вирішити проблему дитячого читання та відповісти на виклики сучасного інформаційного суспільства.
2. Залучення школярів до участі у всеукраїнських проєктах:
Проєкт UA: Казки. Можна послухати українські народні казки голосами відомих людей. Серед них музиканти Андрій Хливнюк та Марко Галаневич з гурту DakhaBrakha, письменник Сергій Жадан, реперка Alyona Alyona та інші.
Проєкт KidSrory. Пропонує прослухати та подивитися анімовані історії з книжок. В архіві вже є такі книжки, як «Я не хочу бути принцесою» Ґжеґож Касдепке, «Скік-поскік» Наталі Забіли, «Людина-Восьминіжка» Жака Жаб’є.
Проєкт «Всеукраїнський конкурс дитячого читання «Книгоманія»
http://knygomania.com/
Проєкт «Фестиваль дитячого читання «Книгоманія»
http://childrenfestival.org.ua/
Проєкт «Читацький марафон»
http://childrenfestival.org.ua/
Акція #ЖивіПисьменники

https://www.chytomo.com/startuvav-interaktyvnyj-proekt-dlia-shkoliariv-
zhyvipysmennyky/

3.Вивчення досвіду зарубіжних країн щодо залучення дітей до читання.
Національний тиждень «Читання дітям» (Польща)
http://www.allofpolandreadstokids.org/
Олімпіада з читання (Вірменія)
Слідами слів та образів (Німеччина)
http://www.deutscher-lesepreis.de/aktuelles/
Проєкт «Прийди. Візьми. Відпочинь» (Польща)

http://www.biblioteka.wroc.pl/mlodziez/projekty/kampania-www-
wstap-wypozycz-wyluzuj

Літературний автобус для дітей (Швейцарія)
http://www.spendenfondslesen.ch/index.php?id=18&L=1

4. Опрацювання актуальних тематичних матеріалів, зокрема матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції Інституту педагогіки НАПН України «Проблема читання в сучасному інформаційному суспільстві».

В обговоренні питання мовці наголошували на:
— важливості формування духовного світу учня в епоху цифрових технологій (О. Топузов);
— зміщенні акцентів у навчанні: формувати учня-ЧИТАЧА, а не літературознавця (Н. Голуб);
— формуванні ключової компетенції – читання з розумінням – ще на рівні початкової школи (О. Савченко);
— оновленні змістових і науково-методичних підходів до вивчення української літератури, але не інтегруванні предмета з іншими дисциплінами.(Г. Токмань);
— позиціонуванні цифрового суспільства як дружнього, а не ворожого середовища щодо читання; формуванні культури читання в родині; розвантаженні шкільних програм і підвищенні вимог до якості художніх текстів, що включаються до програм; підготовці висококваліфікованих учителів літератури (Т. Яценко);
— підсиленні патріотичного виховання на уроках української мови і літератури (Л. Ніцой);
— пошукові альтернативних шляхів вимірювання знань/умінь/компетенцій учнів під час ЗНО, оскільки література, як мистецтво слова, потребує особливого підходу і звичайні тести не розкривають специфіку її засвоєння. (О. Ісаєва);
— включенні до шкільних програм з української літератури новітніх творів/жанрів (фентезі, детективу зокрема; (Т. Бабійчук);
— використанні нестандартних прийомів у роботі з художнім твором з метою зацікавлення учнів (О. Криворотенко);
— заохоченні інтерпретаційної активності учнів під час аналізу тексту, не нав’язуванні їм наукової чи вчительської думки (В. Коваленко).