Світлиця

СКРОМНІСТЬ

   Скромність – це дисципліна людських стосунків, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі й характеру, це реальний підхід людини до оцінки своєї гідності і усвідомлення її залежності від заслуг та гідності інших. Бути скромним – означає:

• ні на мить не забувати, що кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді щасливе і вільне життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.
• бачити свої слабкості й недоліки, нерозв’язані завдання і нереалізовані можливості, усвідомлювати шкідливість не примирливого ставлення до лестощів; вихваляння людини руйнівне для неї.

Недаром український фольклор значну увагу приділяв вихованню скромності:

• самозакоханий стає нелюбом,
• хто любить лише себе, того люди не люблять,
• народ чваньків не визнає,
• хто скромніше, той розумніше,
• зазнайство з ніг зіб’є, скромність на ноги поставить,
• під скромністю золото лежить.

Моральні правила:

• не перебільшуй своїх успіхів, здобутків;
• навчись правильно й чесно оцінювати свою працю і працю інших;
• не переоцінюй свої знання і вміння;
• не хвали сам себе, хай тебе похвалять інші;
• одягайся просто, але чисто, охайно;
• пам’ятай: скромність прикрашає людину.

Одним із проявів скромності у поведінці є простота:

• свідомість моральної сили особи, її значущості і повноцінності, упевненість у правоті своїх позицій та дій;
• прагнення людини не виділятися своєю незвичністю.

Простота означає щирість, відсутність хитрощів, розуміння їх безглуздості, визнання сили, що зумовлена чесною позицією в житті.