Світлиця

Збігає  літо до кінця помалу,

Барвиста осінь вже пришвидшує свій крок.

Малечу, гомінливу і засмаглу,

Скликає вересень дзвіночком на урок.

 

Одягнена в палаюче намисто,

Усміхається усім горобина.

Старими вулицями міста

Осіння бродить дивина.

 

Пістріють квіти у садах і парках,

Ледь гріє сонце висохлу траву.

Чекають дітлахів книжки і парти,

Чекає школа юність золоту.

 

Нам трішки сумно , що проходить літо,

Хоча воно повернеться не раз.

І стежкою, росою вмитою,

Я поведу сестричку в перший клас.