Світлиця

Земля Черкащини привітно

Зустріла нас весняним ранком.

Чарівний подих таємниць столітніх

В душі повився золотим серпанком.

 

Свята земля великого Тараса,

Який не міг Украйну не любити.

Ми пам’ятати мусимо твої накази

У ріднім краї у любові жити.

 

Твої слова звучать для нас пророче,

Та неслухняні ми у тебе діти.

За правду, за любов, за слово отче

Щодня ми несемо до тебе квіти.

 

На Канівській землі знайшовши спокій,

Ти стережеш нам «правду й волю».

Хай стане сили й віри, доки

Будуємо свою щасливу долю.

 

Побувши наодинці із тобою,

Повільно звільнимось від забуття.

Бо на шляху до сім’ї «вольної, нової»

Вже нам немає вороття.

 

 

Тарасе-мученику, символ України,

Зразок нащадкам, як по правді жити.

Дозволь нам перед святістю твоєю

В пошані голову схилити.