Світлиця

«Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками. «Зажурилась Україна».  «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
ТЛ: історичні пісні

Мета:

• навчальна: на прикладі програмових історичних пісень розкри­ти образи народних оборонців рідної землі, визначи­ти провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-худож­ній аналіз, з’ясувати роль цих образів для українців;
• виховна: виховувати гордість за свій рідний край, народ; при­щеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців;
• розвивальна: розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словниковий запас, формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки.

ХІД УРОКУ

Пісня – це геніальна поетична   біографія українського народу.     О.Довженко

І. Організаційна частина 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.Покрова.  В Україні це велике свято. На честь Покрови будували церкви, перед походами молилися святій покровительці й захисниці, щоб вона допомагала їм у боях з ворогами. Вирушаючи човнами в море, козаки брали з собою ікону Матері Божої (а Покрова і є її прообразом), щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі.

Свято це вперше виникло в Греції. Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з’явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор – вишите церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва – Покрова. Саме ця біла Покрова і стала своєрідним оберегом України.

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель.  Єдині живі свідки  всіх подій  минулого – це думи та історичні пісні, що складають одну із найвеличніших сторінок  духовного життя народу – поетичний епос України. Дума  допомогла найкращим  синам і дочкам українського народу піднімати маси на боротьбу  проти гнобителів. Героями національного епосу були ті, кого на подвиг вів високий душевний  злет, почуття гідності і честі, що ставилися  вище за особисте життя.

Сьогодні у нас незвичайний урок, урок-подорож у минуле.

— Так, сьогодні ми будемо говорити про козаків, а саме — про пісні, які співали козаки під час своїх походів та які склав народ про своїх улюбленців. Спли­вають роки, кожен із нас полюбляє різну музику. А народна пісня залишається. Через віки проносить вона свою нев’янучу молодість, бентежить душу. Бо вона вічна, як і душа народу. Українських народних пісень складено дуже багато. Тільки тих, що вже записані фольклористами, науковці налічують понад 500 тисяч. А повне видання їх охопило б 200 томів по 1000 сторі­нок кожен. Співаючи щодня, українець за своє життя не повторить одну й ту саму пісню жодного разу. За своїм змістом народні пісні різноманітні.
 ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ:
Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.
Уперше термін «історична пісня» увів в українську фольклористику Микола Гоголь.
Як окремий жанр, історичні пісні з’явилися в XIV – XV ст., коли Україна опинилася беззахисною перед грабіжницькими набігами татар. Формуючись спочатку спонтанно в лоні інших жанрів пісенної творчості, історична пісня (як і дума) досягає кульмінації у XVII – XVIII ст. – в добу козаччини. Як і думи, історичні пісні відображають історичне минуле українського народу і своїм змістом охоплюють події з XIV ст. до найновіших часів.

Пригадайте, що таке народна пісня, і назвіть види народних пісень. (Робота з опорною таблицею)

Козацькі	Прощання з родиною, коханою, героїзм, загибель на полі бою
Чумацькі	Від’їзд у дорогу, опис довгого шляху, сутички з ворогами, згадки про домівку
Кріпацькі	Підневільна праця, безправ’я, прагнення до волі
Солдатські	Важкі умови служби, прощання матері з сином, нареченої з коханим, туга за домівкою, працею на землі
Заробітчанські	Важкі умови праці, самотність, туга за родиною

 

Учитель. А у хвилини відпочинку козаки любили співати. Ко­зацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни, готовність пожертвувати родинним затишком, а може, й життям, тому в цих піснях важливе місце посідає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака. У козацьких піснях підкреслена непокірність духу ук­раїнця, що не змирився із закріпаченням і обрав життя, сповнене тривог і небезпек, але вільне, тому й поки­нув рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха». У XVII ст. було створено чимало історичних пісень, які оспівують народно-визвольну війну і возз’єднання України з Росією, боротьбу проти польської шляхти і місцевого панства. Тут виступають історич­ні особи — Богдан Хмельницький, Нечай, Богун, Морозенко й інші, що втілили в собі народні прагнення та ідеали. Всі вони оспівані як виразники волі народу, його сили і мудрості.

І. Історична пісня «Зажурилась Україна»

1. Історична основа твору (виступ  підготовленого учня, можлива демонстрація слайдів).

Записано пісню в середині XIX ст. в Новомосковському повіті Ка­теринославської губернії. Даний твір — про лихо татаро-турецьких нападів.

1482 року Менглі-Гірей здобув Київ, знищив його око­лиці, пограбував київські церкви. І після цього татари кілька разів спустошували землі України: Київщину, Поділля, Волинь, Галичину. До них приєднувалися й турки: грабували, забирали людей у неволю. Народ, не маючи з боку влади оборони, ті­кав у поліські ліси й болота, на Лівобережжя, в пониззя Дніп­ра. Настало цілковите спустошення. Здичавілу і спустошену Наддніпрянщину прозвали «Диким Полем». Згодом його зно­ву почали заселяти люди — втікачі від панської сваволі. Вони будували там житло, обирали отаманів і запасалися зброєю. Татари стали називати їх козаками. Польські магнати були ду­же налякані тим, що можуть зовсім залишитися без кріпаків. Тому втікачі на Дике Поле жорстоко каралися. У поборовому універсалі Стефана Баторія від 4 січня 1580 року читаємо: «За спільною угодою усіх станів сейму постановляємо, щоб неосі­лих свавільних людей простого стану, які порушують мирні угоди… старости, князі, пани і шляхта виловлювали у своїх староствах і карали смертю…». Однак народ продовжував ті­кати на Дике Поле. Сила козацька зростала.

У пісні дається узагальнена метафорична картина України в часи постійних нападів на неї турецько-татар­ських орд:

Звучить заклик до єднання з козаками, які захища­ють рідну землю, обороняють волю свого народу.

Тема: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.

Ідея: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель.

Основна думка: лише одностайні дії всього народу можуть вряту­вати країну від зруйнування.

 

ІІ. Опрацювання історичної пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

1.Історико-літературний портрет
Івана Сірка (виступ  підготовленого учня, можлива демонстрація слайдів).

Це був відважний козак, він усе своє життя воював з турками й татарами, бо їх уважав за найбільших ворогів України. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так ослабив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. Тоді в степах над Чорним морем почали осідати перші поселенці з України, земля стала вкри­ватися селами, степи стали змінюватися урожайними полями.

Протягом 20 років боровся Іван Сірко проти турецько-татарських завойовників, змушував ворогів тремтіти за морем і за горами, а ко­ли вони насмілювалися йти на Україну по ясир, тобто брати людей у неволю, козацький ватажок гнав їх геть з рідної землі аж у Крим. Рубаючи ворогів-нападників у полі й на морі, він наганяв їм тако­го переполоху, що грабіжники мусили кидати награбоване й мерщій рятувати своє життя.

Сірко — історична особа. Він — син козака з Мерефи Харківської області. Безліч переказів та легенд існує про нього. Ім’я його одна з легенд пояснює так. Іван нібито народився з зубами і, коли йо­го проносили повз стіл, схопив пиріжок і з’їв. У народі прокотилася чутка: такий гризтиме ворогів, як пес Сірко. Прізвисько закріпилося за хлопчиком, потім стало іменем відважного козака.

Інша легенда розповідає, що Сірко Перемагав не тільки людей, а й чортів. Річка Чортомлин нібито тому так зветься, що в ній Сірко убив чорта, який хлюпався у воді. Чорт тільки клюкнув ногами, ко­ли кошовий луснув його з пістоля.

Що ж розповідає про нього історія? Вперше на історичну арену Сірко виступив як вінницький полковник. А вже через 3 роки очо­лив Січ.

Мужній полководець брав якнайактивнішу участь у Визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648—1654 рр.

Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. У цій жор­стокій сутичці загинув улюблений його син Петро. Сам же кошовий попав у царську немилість і був засланий за непокору до Сибіру.

Та хоч цар побоювався Сірка й не любив за волелюбство, проте у грізний час згадав про засланця, Коли 300 тисяч турків перейшли Дунай та хмарою посунули на Україну, запорожці зажадали від цар­ського уряду повернення на Січ грози бусурманів Сірка. Цар змуше­ний був поступитися.

Щоправда, перед тим, як звільнити Сірка, цар запросив його до своїх палат і змусив дати присягу на вірність царській величності. Він знав, що лицар Сірко ніколи не порушить свого слова.

Недарма називали бусурмани Сірка Урус-шайтаном, тобто укра­їнським чортом. Для ворогів він справді був страшнішим за нечис­ту силу. Для рідної ж землі Іван Сірко був вірним оборонцем та за­хисником.

Іван Сірко помер 1680 року на Чортомлинській Січі. Його могила є там донині в селі Купелівці, а на могилі камінь з написом.

2.Виразне читання (прослуховування аудіозапису)  пісні   «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко».

3. Обмін враженнями

4.Виконати ідейно-художній аналіз поетичного твору (тема, ідея, художні засоби).

5.Довести, що в основі цієї історичної пісні лежить художній засіб поетичного синтаксису – антитеза. Навести приклади-аргументи.

Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.

Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська.

Основна думка: народ завжди складає пісні про тих, хто віддав своє життя заради вільної і щасливої України).
ІV. Підсумки уроку. Оцінювання та самооцінювання знань.

VІ. Повідомлення домашнього завдання:

1) опрацювати матеріал підручника ( с. 10 -19-25)
2) ознайомитися зі змістом історичних пісень «Ой Морозе, Морозенку» та «Максим козак Залізняк»;
2)індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про народних героїв, згаданих у історичних піснях – Морозенка та Максима Залізняка.
  

Вдячна, що користуєтесь моїм сайтом.