Світлиця

Моє життя, мабуть, в моїх творіннях:

Рядочок за рядком його щодня пишу.

Благаю Долю дарувать терпіння,

І так багато встигнути спішу.

 

Пишу душею, бо не можу не писати,

Сльозами очищаю кожне слово.

Пишу, хоч інколи не знаю, як почати,

Закреслюю і починаю знову.

 

Мої творіння – виплекані та жадані діти,

У кожному – частиночка мене.

Чи поцінуються вони байдужим світом?

Чи непоміченим моє життя мине?

 

Своїм шляхом крізь сумніви торую,

І швидко змінюється калейдоскоп подій.

Дарую тобі вірші. Ні! Життя своє дарую!

Одне прохання – зберегти його зумій.