Притча. Магазин Почуттів
— Добридень! — Привітався Юнак, увійшовши до крамнички, про яку нещодавно прочитав в рекламі.
— Здрастуйте! — Привітно відповіла йому вже немолода Продавщиця.
— Скажіть, будь ласка, а чи є у вас Романтика? Мені потрібно приблизно 2-3кг.
— Романтика? — Продавщиця здивувалася. — Ні, такого товару у нас вже давно немає. Ви, напевно, про нас в Інтернеті прочитали, так?
— Так, — кивнув Юнак. — Але там було написано, що у вас повинна бути Романтика.
— Це лишень в online-магазині, — погодилася Продавщиця. — У нас цей товар рідко користувався попитом. Зазвичай ті, кому вона потрібна, замовляють її по Інтернету, це і анонімно, і по місту з нею йти не треба.
— Хіба люди соромляться того, що хочуть Романтики?
— Не знаю. Дівчата ще не так цього соромляться, а от Чоловіки …
— Дивно … — задумався Юнак.
— А Ви, напевно, Студент Гуманітарних Наук, Письменник або Поет? — Продавщиця уважно розглядала Юнака.
— Ні. Я Простий Юнакк. — Скажіть, а що ви мені можете запропонувати замість Романтики?
— Так-так, подивимося, — Продавщиця стала оглядати полички. — Є, наприклад, Натхнення. Оскільки воно швидко вивітрюється, то краще його відкритим не тримати, а використовувати все відразу.
— Так, мабуть, не відмовлюся, — погодився Юнак. — Скажіть, а який товар у вас зараз найпопулярніший?
— Чималий попит у нас на Гумор, Гордість, Марнославство, Цинізм, Скепсис, Іронію, Віру …
— А як же Любов?
— О, Любов у всі часи неймовірно популярна і завжди користується значним попитом.
— І скільки ж вона коштує?
— Дуже-дуже дорого. Любов — це сильне світле почуття, вельми концентроване, і продається на грами. Взагалі-то у більшості вона є ще з народження, але люди її не цінують, і розтринькують, так і не пізнавши всієї її принади. А у деяких людей вона залишається, вона у них росте і збільшується, і тоді люди можуть дарувати її один одному. От вам, Юначе, коли-небудь дарували Любов? — Продавщиця мрійливо закотила очі, видно, згадуючи свою молодість. — Це так чудово, коли дарують Любов. Відразу відчуваєш себе всесильним і щасливим, Любов наповнює тебе всього, це так чарівно!
— Напевно, я ще надто молодий. Мені ще ніхто ніколи не дарував Любов, і я теж нікому її не дарував. Після ваших слів мені здається, що я досі так і не пізнав цього почуття, хоча пару хвилин тому думав зовсім інакше.
— Все у вас попереду … Головне не розтратити її завчасно.
— І що ж, багато у вас покупців на Любов? — Продовжував розпитувати Юнак. Відносно. Я ж уже сказала, що вона продається на грами і коштує дуже дорого. Ось наша промисловість і вигадала, щоб кожен міг собі дозволити Дюбов, продавати її зі всілякими добавками. А добавки мало того, що вкрай негативні, вони часто і поганої якості. Зате коштує такий «економний» пакет набагато дешевше і розкуповується частіше.
— Які ж це там шкідливі добавки? — Посміхнувся Юнак.
— Та чи не найприкріші. Любов і Ненависть, Любов і Ревнощі, Любов і Зневага, і т.п. Такі добавки самі по собі не продаються, Слава Богу, на них окремо ще немає покупців. А оскільки це теж природний товар, він також має бути розповсюджений серед людей. Чимало покупців на цю скидку купуються. Молоді джигіти, наприклад, обирають найменш небезпечну, на їхній погляд, добавку — Ревнощі. Ну а потім убивають на цьому грунті своїх дружин і наречених.
— Але ж у цьому не їхня провина. Адже якщо чисту консистенцію не можеш дозволити собі купити, доводиться вибирати, так би мовити, з нижчого сорту.
— Ні, Юначе, я ж вам мало не забула сказати найважливіше. Любов не обов’язково купувати, її можна вирости в собі, у серці. Я вже говорила, що вона є у більшості вже з народження, і що багато хто її розтринькує просто так. Але, як кажуть, земля пам’ятає, що зростила. Так само і у нас всередині завжди залишається те крихітне насіннячко Любові, яке, якщо за ним доглядати, поливати, і вбивати бур’яни, може вирости великою, сильною, красивою квіткою. Просто не всі люди в це вірять, у більшості не вистачає на це Терпіння або Надії. Отже, Юначе, ви зважилися на щось?
— Так, звичайно, — посміхнувся він у відповідь. — Мені, будь ласка, 2кг Натхнення і по кілограму Терпіння, Віри і Надії — добрив для мого насіння Любові. Дякую Вам. До побачення!