Контрольна робота. Варіант 7

1. Яким способом утворено слова: землетрус, працелюб, пройдисвіт?

А   переходу з однієї частини мови в іншу;

Б   складання основ;

В   суфіксально-префіксальним;

Г    безафіксним.  Прочитать остальную часть записи »

Контрольна робота. Варіант 6

1. За будовою речення характеризують як:

А   розповідні, питальні, спонукальні;

Б   окличні і неокличні;

В   поширені і непоширені;

Г    прості і складні.  Прочитать остальную часть записи »

Контрольна робота. Варіант 5

1. Способи та особливості творення похідних слів вивчає розділ науки про мову — …

А   фонетика;

Б   лексикологія;

В   словотвір;

Г    морфологія. Прочитать остальную часть записи »

Контрольна робота.  Варіант 4

1. До забарвленої лексики належать групи слів названо у рядку:

А   книжна й розмовна лексика;

Б   неологізми й архаїзми;

В   активна і пасивна лексика;

Г    омоніми, синоніми, антоніми. Прочитать остальную часть записи »

Контрольна робота.

Варіант 3

1. Займенником називаємо самостійну частину мови, що вказує на:

А   предмет;

Б   предмет, ознаку, кількість, але не називає їх;

В   ознаку предмета;

Г    кількість предметів або порядок їх при лічбі.  Прочитать остальную часть записи »

Контрольні роботи.

Варіант 2

1. Прикметник– це самостійна частина мови, що вказує на…

А   ознаку предмета;

Б   предмет;

В   кількість або порядок предметів при лічбі;

Г    особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

2. Іменником виражено присудок у реченні в рядку:

Прочитать остальную часть записи »

Контрольні роботи. 

Варіант 1

1. За емоційним забарвленням речення характеризують як:

А   розповідні, питальні, спонукальні;

Б   окличні і неокличні;

В   прості і складні;

Г    поширені і непоширені.

2. Прикметником виражено залежне слово в усіх словосполученнях у рядку:

Прочитать остальную часть записи »

1. Дієслово — це частина мови, яка: (1 б)

а) виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки;

б) означає дію або стан предмета;          в) означає назву предмета;

г) означає назву ознаки предмета або його приналежності.

2. Позначити рядок, у якому всі дієслова є інфінітивами. (1 б)

А Охопити, побачити, ішов.                   Б Говорити, спати, сміятися. Прочитать остальную часть записи »

Творчість Всеволода Нестайка, Ярослава Стельмаха, Лесі Ворониної

1. Як звали корову, з якою Ява і Павло намагалися організувати поєдинок

(В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»)?
А. Контрибуція.  Б. Білка.  В. Конституція. Г. Констанція.

2. Хто зруйнував збудоване хлопцями метро?

А. Корова. Б. Учителька математики. В. Льоха Манюня.  Г. Дід. Прочитать остальную часть записи »

За уявленнями наших пращурів, які розпочинали Новий рік весною, пробудження природи мало співпадати з початком новолітування. 18 березня починається весняний сонцеворот. Відтепер день стає довшим за ніч.

Перший річний місяць у наших пращурів мав чимало народних назв. Серед них відомі такі: капельник, зимобор, соковик, полютий, красовик, красний місяць та інші. Але найдавніша староукраїнська назва місяця була — сухий. Як вважають учені, це від того, що надто мало випадає опадів. Прочитать остальную часть записи »

Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливі-ший. Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.

Це підтверджують і регіональні назви місяця: сніжень, лютень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, лежень Прочитать остальную часть записи »

Колись наші пращури Новий рік зустрічали весною. А з впровадженням християнства у Київській Русі 988 року новолітування перенесли на вересень. Згодом його почали відзначати в січні. Ця традиція збереглася й до сьогодні.

Українські назви місяців мають місцеве, тобто національне, походження. Крім того, в кожній етнографічній групі (Бойківщина, Гуцульщина) та географічній зоні Прочитать остальную часть записи »