Світлиця

Гадати і ворожити

Первісне й основне значення слова гадати в україн­ській мові —«думати, розмірковувати». Про це свідчать як похідні від нього на рівні лексики й фразеології (гадка, вигадка, вигадливий, вигадник, загадатися, загаданий; думати-гадати, гадати думку, губитися в гадках, закинути гадку за грядку «забути щось», мати на гадці, обсіли думки та гадки, шкода й гадки і под.), так і численні приклади з творів класиків українського письменства: «Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда» (Леся Українка); «І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, про інше гадати» (Я. Щоголів); «Хтось скаже мені, що могили гадають» (П. Тичина); «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» (М. Петренко). Крім того, гадати означає «вважати; мати намір, сподіватися»: «Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати?» (О. Довженко); «Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя» (М. Ко­цюбинський). Використання цього слова в значенні «про­рокувати, віщувати» в засобах масової інформації є грубим порушенням лексичних норм української мови: «Пішла до віщунки погадати» (газ.); «Піддає сумніву пророкування гадалки» (з телепередачі). Навіть автори текстів деяких нових пісень беззастережно наслідують гірші газетні зразки: «Погадай мені, циганко!». У цих уривках текстів замість погадати треба вживати поворожити, а замість відсутнього в українській мові гадалка — ворожка.

Галузь, царина, ділянка, область

В одній із радіопередач повідомлялося про «співробіт­ництво в науковій та культурній областях». Область у нас є адміністративно-територіальною одиницею: Київська (Львівська, Одеська, Полтавська) область. Певна ділянка якоїсь діяльності зветься галузь (царина). Отже відповідно до лексичних норм треба казати: «Співробітництво в науковій та культурній галузях (царинах)». Поняття «час­тина організму, тіла» під російським впливом нерідко називають також область замість правильного відповід­ника ділянка: болі в ділянці (а не в області) серця. Напр.: «Свідченням незаперечних успіхів українських учених у галузі кібернетики є перше в світі видання «Енциклопедії кібернетики» українською мовою» (газ.); «З цариною високих температур професор Холод мав зіткнення лише в одній точці: йому завжди було жарко» (П. Загребельний); «Рекомендують гусячий перстач при спазмах та болях у ділянці шлунка» (Лікарські рослини в народній медицині).

Головка і качан

Качан у сучасній українській мові означає «потовщене стебло суцвіття кукурудзи»: «Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип’явши напоказ грубі качани» (М. Коцюбинський). Плід капусти зветься головка, все­редині якої є стрижень, що має назву качан: «Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась» (М. Номис). А наші газети постійно пишуть не про головки, а про качани капусти (ніби з тих головок усе пообрізали, залишивши тільки стрижні). Пояснюється це тим, що українському головка відповідає російське качан, а укр. качан — рос. кочерыжка (стрижень головки капусти) або початок (у кукурудзи).

Грецький горіх чи волоський горіх

З етнонімами (назвами народів) пов’язані деякі бота­нічні назви. Приміром, найменування рослини гречка походить від грек. До цього самого етноніма зводиться російська ботанічна назва грецкий орех, яку сліпо копіюють окремі, навіть досить солідні українські видання, пишучи грецький горіх. Слово грецький, поза всяким сумнівом, дуже поширене в українській мові, але воно є відповідником російського греческий: греческий народ, греческий язык, греческая культура — грецький народ, грецька мова, грецька культура. Що ж до ботанічного терміна, то російському грецкий орех у нашій мові відповідає волоський горіх: «Кру­гом хати росли старі велетенські волоські горіхи» (І. Нечуй-Левицький). Український термін пов’язаний зі словом волохи, вживаним як загальна назва середньовічного насе­лення Придунав’я й Трансильванії.

Громада і община

Парламент Великобританії складається з двох палат — палати лордів і палати громад. Поділ на верхню й нижню палати відбувся в середині XIV століття. Про це знають усі, крім деяких працівників нашої Телерадіокомпанії, котрі часом розповідають про англійську палату общин. По­милка більш ніж прикра, бо община в нормованій україн­ській мові — це «форма виробничого і громадського об’єднання людей у докласовому суспільстві, що харак­теризується спільною власністю на засоби виробництва». Пор.: «Палата громад обирається кожні п’ять років за мажоритарною системою» (газ); «Відокремлена група людей являла собою самостійну, найпримітивнішу органі­зацію суспільства — первісну, дородову общину» (підруч­ник).