Світлиця

Згадаймо невмирущі Кобзареві рядки «Заповіту»:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.     

Позитивне значення прикінцевого рядка безсумнівне: пом’янути, згадати добрим словом. Це ж значення виступає і в художніх текстах сучасних письменників: «— Хай ваша малеча, бавлячись після війни під цими зеленими деревами, спом’яне і нас незлим, тихим словом» (О. Гончар); «—Ще наплачетесь без мене! Ще згадаєте Самуся не злим, тихим словом! — покрикував Самусь перед Безкоровайним…» (П. Загребельний). З таким же, позитивним значенням фіксують цей крилатий вислів і словники.

Проте, за нашими спостереженнями, цей вираз тепер інколи (насамперед —в усному мовленні) вживається іронічно — з протилежним значенням («згадати когось недобрим словом»). Потрапив він і на сторінки періодики, художніх творів: «І сидить собі необачний невдаха перед екраном і згадує зовсім не добрим, а іноді й не таким уже тихим словом отих, хто виготовив і хто дав зелену вулицю невдалим телевізорам» (газ. «Радянська Україна»); «Затонський вилаявся не злим, тихим словом —дипломатія з Центральною радою йому вже остогидла, і пішов» (Ю. Смолич).

Переконливим доказом становлення виразу саме з негативним значенням є вживання його в інших мовах, наприклад, у російській: «Когда я играл сам, то, признаюсь, иной раз поминал — естественно, про себя — арбитров незлым тихим словом. Однако сейчас я вспоминаю о тех временах, о тех судьях чуть ли не с восхищением» (з газ.).

Таким чином, вираз незлим тихим словом тепер вживається з двома протилежними значеннями: «згадати когось добре» і (іронічно) «згадати когось погано».