Є різні способи зустрічі з життям. Деякі з них ведуть до задоволення від спілкування з іншими людьми, інші – до страху та уникання стосунків, відчуття жертви, залежності від оточуючих. Можливо, в якихось стосунках ти дозволяєш тиснути на себе, принижувати себе, і здається, що немає можливості протистояти їм.

Що таке приниження? Це слово чи вислів, жест чи знак, ситуація чи поведінка, які призводять до того, що людина відчуває свою неповноцінність.

Тебе принижують, якщо тобі кажуть: Прочитать остальную часть записи »

Якого кольору заздрість? А справді, якого? Мало хто ставив собі таке запитання. Ну знаємо, що заздрість є „біла” і „чорна”, як магія. Якщо ви спостережливі, то помічали, що обличчя заздрісника спочатку набуває свинцевого відтінку, потім переходить у суміш жовтого з чорним.

Латинською мовою „заздрість” звучить як „livor”,  дослівно „синь”. А в одній дитячій казці злий чарівник пожовк від заздрощів і помер. Нерідко можна почути „Аж багровий від заздрощів” чи „Аж позеленів від заздрощів”. У Китаї заздрість називають „хворобою червоних очей”. Отож виходить, що для позначення кольору заздрості, а точніше, кольору Прочитать остальную часть записи »

Мета. Показати різницю між дбайливим ставленням до речей і схилянням перед речами, про ставлення до речі як до мети і як до засобу.

План бесіди.

1. Людина і світ речей.

• Речі – засіб задоволення матеріальних потреб (їжа, житло, одяг, предмети домашнього вжитку), а також засіб духовного споживання;
• Ставлення до речі як до праці.

1. Людина, і речі, які вона виробляє.

• Ставлення до речей як до результату праці;
• Головне не кількість, а якість.

Прочитать остальную часть записи »

Духовність – це вміння досконало керувати своєю психікою і розумом, бути господарем своїх думок та емоцій. Духовність за своєю суттю – це пробудження внутрішньої дійсності нашого буття, нашої душі, це внутрішнє бажання пізнати, відчути й ототожнити себе з нею. Духовність виявляється в нашій поведінці, творчості, діяльності, в нашому ставленні до всього світу й до себе. У світі завжди точиться боротьба між силами добра і зла. Людина сама вибирає як їй жити. Якщо вона спрямовує свої зусилля не на досягнення тих чи інших егоїстичних потреб – таких як слава, задоволення, матеріальне збагачення, а на службу людям, то така людина стала на шлях добра. Злі ж люди, навпаки, люблять тільки себе. Всі їхні зусилля спрямовані на задоволення потреб, що постійно зростають. Прочитать остальную часть записи »

СКРОМНІСТЬ

   Скромність – це дисципліна людських стосунків, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі й характеру, це реальний підхід людини до оцінки своєї гідності і усвідомлення її залежності від заслуг та гідності інших. Бути скромним – означає:

• ні на мить не забувати, що кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді щасливе і вільне життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.
• бачити свої слабкості й недоліки, нерозв’язані завдання і нереалізовані можливості, усвідомлювати шкідливість не примирливого ставлення до лестощів; вихваляння людини руйнівне для неї.

Недаром український фольклор значну увагу приділяв вихованню скромності:

• самозакоханий стає нелюбом,
• хто любить лише себе, того люди не люблять,
• народ чваньків не визнає,
• хто скромніше, той розумніше,
• зазнайство з ніг зіб’є, скромність на ноги поставить,
• під скромністю золото лежить.

Моральні правила:

• не перебільшуй своїх успіхів, здобутків;
• навчись правильно й чесно оцінювати свою працю і працю інших;
• не переоцінюй свої знання і вміння;
• не хвали сам себе, хай тебе похвалять інші;
• одягайся просто, але чисто, охайно;
• пам’ятай: скромність прикрашає людину.

Одним із проявів скромності у поведінці є простота:

• свідомість моральної сили особи, її значущості і повноцінності, упевненість у правоті своїх позицій та дій;
• прагнення людини не виділятися своєю незвичністю.

Простота означає щирість, відсутність хитрощів, розуміння їх безглуздості, визнання сили, що зумовлена чесною позицією в житті.

        ЩО  ТАКЕ  ВИХОВАНІСТЬ?

      Спочатку звернемось до тлумачного словника: „Вихованість – це вміння поводитись”. Що ж означає вміння поводитись в колективі? Бути вихованою людиною – це і вміння вітатися, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, і вміння тримати себе в громадських місцях.  Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо „вихована людина”, — ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і перш за все внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважним до інших, тактовним, скромним. „Виховані люди, — писав до брата у листі російський письменник А.П.Чехов, — поважають людську особистість, а тому завжди тактовні, лагідні, ввічливі, поступливі… Вони щирі і бояться неправди, як вогню. Не обдурюють навіть у дрібницях. Вони не хизуються, поводяться на вулиці так само, як і вдома. Вони не балакучі і не лізуть з відвертими розмовами, коли їх не питають”. Прочитать остальную часть записи »

Виховний позакласний захід у 7-8 класах  з  Правил Дорожнього руху

Мета:

— поглибити знання учнів з правил дорожнього руху;

—  продовжити формування уяви школярів про безпеку дорожнього руху під час пересування по вулицям та дорогам;

—  закріпити навички виконання основних правил руху з метою попередження дитячого травматизму. Прочитать остальную часть записи »

1. Хто із цих письменників не є творцем історичної прози:
   А З. Тулуб; Б Р. Іванчук;          В Гр. Тютюнник;     Г Ю. Мушкетик.
2. Сучасне літературне угруповання — це:
   А АУП; Б Аспанфут; В ВАПЛіте;          Г ВУСПП.
3. Хто з названих письменників не є представником сучасної літератури:
   А Ю. Андрухович; Б Є. Маланюк; В О. Забужко;        Г І. Римарук.
4. У двох вимірах – у добу Київської Русі та у ХХ столітті відбуваються події у творі:

Прочитать остальную часть записи »

1. Укажіть літературний псевдонім дружини П. Куліша.

А Ганна Барвінок;       Б Олена Пчілка; В Леся Українка;         Г Марко Вовчок

2. Про які історичні події ідеться в історичному романі П. Куліша «Чорна рада»?

А Про війну під проводом Б. Хмельницького 1948 — 1654 pp.;

Б про раду Хмельницького з Барабашем і зраду Барабаша; Прочитать остальную часть записи »

***

Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.

Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів,
О, весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів? Прочитать остальную часть записи »

Щ

Щадити, милувати; (здоров’я) берегти, шкодувати; (гроші) економити, заощаджувати.

Щедрий, не скупий, не зажерливий; (внесок) значний, багатий.  Прочитать остальную часть записи »

Ч

Часом, іноді, інколи, деколи, зрідка, вряди-годи, коли-не-коли, подеколи.

Частка, (з поділу) пай; (у спільну справу) внесок.

Частково, до деякої міри, деякою мірою, до певної міри.  Прочитать остальную часть записи »