Світлиця

Записи с меткой «бесіди»

Етикет (манери) – це правила зовнішньої культури поведінки, або доброго тону. Правила етикету передбачають вияви чуйності, доброзичливості, уваги до людини за допомогою мови, міміки, жестів, особливостей зовнішнього виду людини. Найважливіші з правил етикету є такі:

• вміти бути уважним до людини в усіх ситуаціях, які хоч трохи зв’язують її з вами, — бачити й помічати її, виявляти свою увагу до неї;
• терпеливо вислуховувати того, хто говорить, не перебивати, давати можливість йому висловити свою думку, виявляти інтерес до цієї думки;

Читати повністю »

Форми поведінки, в яких виявляється повага до людини (доброзичливість, уважність), дістали назву ввічливості. Вони пропонують найбільш доцільні й ефективні форми взаємних контактів, розв’язання завдань. що стоять перед людьми. Загальна вимога ввічливості конкретизується в правилах:

• Вітатися при зустрічі, виявляти інтерес до самопочуття, здоров’я;
• Уміти своєчасно запропонувати допомогу людині, якої вона потребує, — поступитися місцем, пропустити вперед, тощо;
• Виявляти готовність зробити людині послугу на її прохання;
• Прагнути не турбувати людину своїми діями, не відвертати її уваги, вибачатися за завдані клопоти, незручності, допущену помилку;
• У розмові не вдаватися до грубих слів і виразів, не обвинувачувати співрозмовника на основі особистих домислів і неперевіреної інформації, не допускати образливих характеристик людини і погроз на її адресу.

Читати повністю »

Спільне існування людей, їхня громадська діяльність і психологічна потреба в спілкуванні вимагають врегулювання взаємовідносин між ними, яке здійснюється за допомогою найпростіших норм взаємної поваги і взаємодопомоги, ввічливості, правил зовнішньої культури поведінки.

Стилі взаємовідносин:

• авторитарний (різко розмежована розпорядча і виконавча функції);
• благодушності, невимогливості і всепрощення (пам’ятаючи про права забувають про обов’язки);
• байдужості до людини (бачимо справу окремо від виконавця);
• рівнісний, взаємоповажний, взаємо вимогливий. (гармонізоване суспільство).

Читати повністю »

Мета. Удосконалити загальне уявлення про мораль, акцентувати увагу на моралі, як необхідному елементу життя; стимулювати вміння бачити ситуації морального вибору в поведінці людини, що вимагають додержання норм моральності.

План бесіди

1. Необхідність моралі для існування суспільства.

(Мораль – сукупність вимог, що історично склалися і ставляться суспільною думкою даного класу до поведінки людини, вірність яким має добровільний характер. У моральних вимогах виражена модель схвалюваної суспільством поведінки людей. Мораль регулює цю поведінку на виробництві, в побуті, навчанні, особистому житті, в усій різноманітності відносин людини з навколишнім світом, її ставлення до суспільства, Батьківщини, до народу, праці, до суспільної власності, до самої себе. Моральна свідомість виробила і спеціальні поняття, за допомогою яких виправдовуються або осуджуються вчинки, поведінка людини: добро і зло, справедливість і несправедливість, честь і гідність та ін.) Читати повністю »

Мета. З’ясувати різницю між егоїзмом в його найгірших проявах і „здоровим” егоїзмом; підвести до розуміння різниці між егоїзмом і повагою (любов’ю) до себе, формувати навички самоаналізу, сприяти розвитку моральних почуттів і рис особистості.

Тези.

• приклади егоїстичної поведінки з побуту, шкільного життя;
• що таке егоїзм (морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства та інших людей; егоїзм — себелюбство);
• звідки бере початок егоїзм ( з дитячих капризів, яким потурали, які спрямовані на задоволення особистих бажань дитини);
• що таке почуття обов’язку, яким людям воно властиве (не властиве егоїстам, адже світ має обертатися лише навколо них);
• обов’язок людини. Що ми вкладаємо в це поняття? (обов’язок включає в себе ряд дій, справ, спрямованих на задоволення потреб інших людей, суспільства. Людина повинна діяти з огляду на власні інтереси і вподобання, але не в ущерб інтересам інших);
• кожна людина повинна дбати про себе, поважати себе, любити себе, тобто бути егоїстом в хорошому розумінні;
• ми всі живемо в суспільстві, отже, залежимо від інших людей і маємо перед ними певні обов’язки;
• як не стати егоїстичною людиною, не вийти за межі „здорового егоїзму”, чим шкідлива для людини егоїстична поведінка.

Читати повністю »

Є різні способи зустрічі з життям. Деякі з них ведуть до задоволення від спілкування з іншими людьми, інші – до страху та уникання стосунків, відчуття жертви, залежності від оточуючих. Можливо, в якихось стосунках ти дозволяєш тиснути на себе, принижувати себе, і здається, що немає можливості протистояти їм.

Що таке приниження? Це слово чи вислів, жест чи знак, ситуація чи поведінка, які призводять до того, що людина відчуває свою неповноцінність.

Тебе принижують, якщо тобі кажуть: Читати повністю »

Мета. Показати різницю між дбайливим ставленням до речей і схилянням перед речами, про ставлення до речі як до мети і як до засобу.

План бесіди.

1. Людина і світ речей.

• Речі – засіб задоволення матеріальних потреб (їжа, житло, одяг, предмети домашнього вжитку), а також засіб духовного споживання;
• Ставлення до речі як до праці.

1. Людина, і речі, які вона виробляє.

• Ставлення до речей як до результату праці;
• Головне не кількість, а якість.

Читати повністю »

Духовність – це вміння досконало керувати своєю психікою і розумом, бути господарем своїх думок та емоцій. Духовність за своєю суттю – це пробудження внутрішньої дійсності нашого буття, нашої душі, це внутрішнє бажання пізнати, відчути й ототожнити себе з нею. Духовність виявляється в нашій поведінці, творчості, діяльності, в нашому ставленні до всього світу й до себе. У світі завжди точиться боротьба між силами добра і зла. Людина сама вибирає як їй жити. Якщо вона спрямовує свої зусилля не на досягнення тих чи інших егоїстичних потреб – таких як слава, задоволення, матеріальне збагачення, а на службу людям, то така людина стала на шлях добра. Злі ж люди, навпаки, люблять тільки себе. Всі їхні зусилля спрямовані на задоволення потреб, що постійно зростають. Читати повністю »

        ЩО  ТАКЕ  ВИХОВАНІСТЬ?

      Спочатку звернемось до тлумачного словника: „Вихованість – це вміння поводитись”. Що ж означає вміння поводитись в колективі? Бути вихованою людиною – це і вміння вітатися, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, і вміння тримати себе в громадських місцях.  Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо „вихована людина”, — ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і перш за все внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважним до інших, тактовним, скромним. „Виховані люди, — писав до брата у листі російський письменник А.П.Чехов, — поважають людську особистість, а тому завжди тактовні, лагідні, ввічливі, поступливі… Вони щирі і бояться неправди, як вогню. Не обдурюють навіть у дрібницях. Вони не хизуються, поводяться на вулиці так само, як і вдома. Вони не балакучі і не лізуть з відвертими розмовами, коли їх не питають”. Читати повністю »

1.Безпечна дорога від школи додому. Місячник «Увага! Діти!» Безпека руху вулицями міста. ПДР

2. Правила безпечної поведінки учнів під час перерви та дотримання вимог статуту гімназії. (шкільна форма, режим роботи, виконання обов’язків)
3. Протиправна поведінка школярів та її наслідки. Юридична відповідальність.
4. Правила поведінки у громадських місцях. Заборона вживання алкогольних напоїв.
5. Попередження виходу учнів на територію міста під час навчального процесу, вживання заборонених продуктів харчування.
6. Профілактика харчових отруєнь.
7. Запобігання отруєнь грибами, рослинами та їх насінням. Заборона збирання та вживання насіння дикорослих рослин та грибів дітьми.

Читати повністю »